Aetiology

Your Organisational Guidance

ebpracticenet urges you to prioritise the following organisational guidance:

Prévention de l’InfluenzaPublished by: Groupe de travail Développement de recommandations de première ligneLast published: 2018Preventie van influenzaPublished by: Werkgroep Ontwikkeling Richtlijnen Eerste Lijn (Worel)Last published: 2018

Сезонний вірус грипу належить до родини ортоміксовірусів. Геном вірусу має сегментовану одноланцюгову РНК, який поділяють на грип А, В і С на основі антигенних відмінностей. РНК кодує 5 структурних білків і 3 неструктурних. Елементи, як матричний білок (М) і нуклеопротеїд (НП), використовують для класифікації вірусу на типи A, B, і C. Інші елементи структури вірусу, гемаглютинін (H-антиген) і нейрамінідаза (N-антиген), відіграють важливу роль у патогенезі захворювання. H-антиген необхідний для зв'язування і проникнення вірусу в клітину. N-антиген допомагає зрілому вірусу відокремитись від клітини.

Сезонні типи вірусу грипу А і В так само поділяють на декілька підтипів. Ці підтипи визначають H- і N-антигени, присутні у вірусі. Існує 3 антигенних підтипи H-антигену (H1, H2 і H3) і 2 антигенних підтипи N-антигену (N1 і N2), що є причиною різних комбінацій. Антитіла до підтипу H або N-антигену не реагують на інший тип H або N-антиген.

Грип C не спричиняє епідемії чи пандемії і викликає легку форму захворювання. Грип А відповідає за часті (зазвичай щорічні) спалахи або більші епідемії різної інтенсивності кожні 2-3 роки, чи періодичні пандемії. Грип В викликає спалахи приблизно кожні 4 роки і, як правило, призводить до слабко вираженої форми захворювання, на відміну від грипу А.[11] Епідемії, зазвичай, виникають в період від пізньої осені до ранньої весни.

Незначні мутації білків, які утворюють вірус грипу викликають антигенний дрейф, і це є причиною того, чому кожного нового сезону необхідні нові вакцини. Більш значні зміни, які стосуються білків гемаглютиніну і нейрамінідази, викликають антигенну мінливість і можуть призводити до пандемій. Спеціальна термінологія, яка використовується для опису вірусу грипу, включає тип вірусу грипу, місце, де його було вперше виявлено, і рік, коли він був вперше виявлений.

Pathophysiology

Сезонний вірус грипу передається через інфіковані респіраторні виділення, які розпилюються в повітрі в результаті кашлю, чхання або розмови. Рідко інфекція може передаватись через заражені предмети.[7]

Вірус зв'язується і проникає у трахеобронхіальний миготливий епітелій за допомогою гемаглютиніну (H-антиген) на поверхні вірусу. Починається реплікація вірусу. Пік вірусовиділення припадає на перші 48-72 години після контакту з вірусом, потім виділення знижується і залишається без проявів протягом 10 днів. Виділення вірусу у дітей і людей з ослабленим імунітетом може відбуватись упродовж декількох тижнів.[12]

Classification

Сезонні типи вірусу грипу

Вірус грипу поділяють на грип А, В і С на основі антигенних відмінностей. Інші елементи структури вірусу - гемаглютинін (H-антиген) і нейрамінідаза (N-антиген).

Типи вірусу грипу А і В поділяють на декілька підтипів. Ці підтипи визначають H- і N-антигени, присутні у вірусі. Існує 3 антигенних підтипи H-антигену (H1, H2 і H3) і 2 антигенних підтипи N-антигену (N1 і N2), які створюють різні комбінації.

Грип C не спричиняє епідемії чи пандемії і викликає легку форму захворювання.

Use of this content is subject to our disclaimer